Краснокутський професійний аграрний ліцей

Сценарій

історико-культурологічного

екскурсу до Дня слов’янської

писемності і культури

                                                                                                    

Мета: ознайомити учнів з слов’янськими просвітителями Кирилом

           та Мефодієм; формувати уміння і навички зв’язного усного

           мовлення; розвивати мислення; виховувати в учнів пошану до

          людей, які багато зробили для розвитку слов’янської писемності

      і культури.

Обладнання: книжкова виставка «        Слов'янське слово і культура в          контексті світового розвитку», плакати, презентація-супровід, аудізаписи пісень «Мы живем на отцовской земле», « Мова єднання», «Гімн святим Кирилу і Мефодію», портрет Кирила і Мефодія, ілюстрації

Хід виховного заходу

(Звучить пісня «Мы живем на отцовской земле» у виконанні учнів групи», демонструється презентація)

1-й ведучий.

О слово рідне! Пращура молитва,

Громи Перуна, Велеса поля,

Софія Київська – творіння Ярослава –

Слов’яномовна праведна земля.

2-й ведучий.

В мені, в тобі Бояна віщим співом

Воно живе, здолавши тьму віків,

Воно Мстиславича Романа голос

І ратний клич Данилових полків.

1-й ведучий.

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

2 ведучий:

- Доброго дня шановні друзі!

1 –й ведучий

Група ЕГЗ-29 запрошує вас на Історико-культурологічний екскурс, приурочений Дню слов’янської писемності та культури, який святкується щоруку 24 травня.

-1-

1-й ведучий Сьогодні ми помандруємо у світ слов’янської писемності та культури: познайомимося із  праслов’янськими просвітителями Кирилом та Мефодієм; дізнаємося про те, як виникла писемність і звідки походить   наша рідна українська мова, адже вона є однією зі слов’янських мов.

2 ведучий:

- Для кожного народу дорога його мова, а для нас найближча наша - українська.

1 ведучий:

- «Рідна мова дорога людині, як саме життя», - говорить народна мудрість.

2 ведучий:

- Без мови не може існувати народ, його культура.

1 ведучий:

- Мова – це один із найдивовижніших скарбів, які людина створила за свою історію.

2 ведучий:

- Уявіть собі на мить, що на землі ще немає мови. Якою була б земля? Якими були б ми?

(Слова ведучого супроводжуються презентацією)

1 ведучий:

- Так. Це була б дуже сумна і похмура картина. Стіною стояли б непрохідні ліси, а в них –  хижі звірі, гадюки, сови...

2 ведучий:

- Уявіть собі печеру. А з неї боязко виглядає... первісна людина!

1 ведучий:

- Скоцюрбилась від холоду й страху, щільніше натягає на голі плечі якусь шкуру, сторожко оглядається.

(На сцені з’являється учні в образі первісних людей. Вони вилазять з «печери».

Звучить музика «Дикун» з кінофільму «Нові пригоди Шурика». «Дикуни» танцюють під музику, бігають по сцені.

2-й ведучий:

- Такими були наші пращури колись, такими б надовго вони залишались, якби не зробили геніального відкриття: винайшли мову.

1-й ведучий:

- Не одразу мови різних народів стали такими, якими вони є сьогодні.

2-й ведучий

- Кожна сучасна мова має принаймні два періоди: дописемний та писемний. Коли саме починається писемний період, звичайно, точно встановити неможливо. Винахід і застосування письма датують для різних країн світу по-різному.

1-й ведучий:

 На Близькому Сході та в Єгипті – від початку третього тисячоліття до

-2-

нашої ери, в Європі – від початку першого тисячоліття. Доки не було писемності, наші прадавні люди  користувалися предметним письмом, що передбачало спілкування за допомогою предметів. (Слайд №

2-й ведучий. 

- Дійшли до нашого часу і зразки вузликового та малюнкового письма.

 Зараз вам може бути смiшно, але одного разу скiфи направили персам «лист», який складався з жаби, мишi, птаха та п’яти справжнiх стрiл. Як на вашу думку, що б вiн мiг означати? Слайд №

(Глядачам пропонується розшифрувати лист. Переможець отримує приз)

1-й ведучий. Цей лист означав: «Якщо ви, перси, не навчитеся стрибати по болотах, як жаба, ховатися в норах, як миша, i лiтати, як птах, то ви будете засипанi нашими стрiлами, як тiльки ступите на нашу землю.

2-й ведучий.

- Багатовікова історія слов'янської культури має багато яскравих подій, які й до цього дня грають визначальну роль в духовному розвитку слов'янських народів.

1-й ведучий:

- Одне з них - поява кирилиці та писемності, які подарували нам проповідники християнства Кирило і Мефодій. У школі все здавалося Костянтинові (а саме так звали в миру Крила) цікавим та дивовижним. Він постійно запитував старшого брата:

(На сцену виходять учні в образах Мифодія та Кирила)

Кирило: А чому вчитель постійно говорить грецькою? Я чув, вдома він прекрасно говорив слов’янською мовою?

Мефодій: Так це ж вдома. А в школі можна говорити  тільки грецькою. Адже книги, знання – все від греків.

Кирило: А чому у слов’ян немає своїх книг?

Мефодій: А тому що писати слов’янською мовою не можна.

Кирило: Як це? Ось я візьму  і напишу «дім».

Мефодій: А «я живу в цьому домі» ти вже не напишеш, тому що тобі не вистачить букв.

Кирило: Так я придумаю!

2-й ведучий: Розмову братів почув вчитель.

Учитель: Хіба ви не знаєте, що лише культурні мови достойні чорнила та пергаменту – латинь та грецька мова. Всі інші – грубі, варварські, писати ними не можна!

Кирило: Ні, можна! Ось я виросту й придумаю слов’янські літера. Вони будуть не гіршими, ніж грецькі.

1- й ведучий: Пройшли роки. Брати виросли, вивчились. Але мрія створити слов’янську азбуку не залишала молодшого брата.

(Відеоролик про Кирила та Мефодія)

-3-

2-й ведучий:

2-й ведучий:

Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов'янську звукову систему.

1-й ведучий:

- Були створені дві давньослов’янські абетки - глаголиця і кирилиця, якими користувалися християнські проповідники.

2 ведучий:

- Глаголиця була розповсюджена у  X-XI ст.ст. Переважно у західній частині Балканського півострова та у Великоморавському князівстві, де проповідували брати.

1-й ведучий:

- Кирилиця була створена дещо пізніше. В основу абетки було покладено грецьке письмо. Кирилиця була розповсюджена у південних, східних та західних слов’ян.

2 ведучий:

- Святі Кирило та Мефодій показали сучасникам і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена християнською любов’ю, дає щедрі плоди, здатні служити людям упродовж тисячоліть.

1 ведучий:

- Свято рівноапостольних св. Кирила та Мефодія, яке відзначаються 24 травня, – добра нагода для осмислення духовного заповіту видатних слов’янських просвітителів, апостолів слов’янства, які, не забуваймо, прислужилися й до становлення християнської культури українців у часи Русі-України і спадщина яких допоможе відповісти на виклики ХХІ століття.

(Звучить Гімн Кирилу та Мефодію)

2-й ведучий:

- Кириличним письмом користувалися в Київській Русі, А потім у староукраїнській, старобілоруській і староросійській писемностях, які пізніше зазнавали змін, що відбивали звукові особливості кожної мови.

1 ведучий:

- Староукраїнська писемність формувалася на основі загальноруських писемних традицій та особливостей живих говорів українського народу.

- Найдавнішим типом українського письма був устав- різновид кириличного, що з’явився у слов’янській писемності на основі візантійського літургійного  письма.

-4-

2 ведучий:

- Із XIV ст. поширюється півустав,- а з кінця XIV — початку XV ст. з’явився скоропис, який досяг найбільшого розвитку із XVII ст.

1-ий ведучий: Люди винайшли писемність, а з нею - й книгу. Це найбільше диво із усіх див світу. Багато тисячоліть тому першими «сторінками» книги були стрімкі скелі, кам’яні брили… Шлях розвитку книги був довгим і складним. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глини, листя та кору дерев, шкіру тварин, бамбук, папірус.

Сценка

(На сцену виходить сучасний учень із гнигою в руках, розглядає її. Інший – єгиптянин – виходить із «оберемком» цеглин. Кладе цеглини на підлогу, зітхає, витирає піт із чола)

Єгиптянин. Хух! Хай йому грець із такими підручниками.                      

Сучасник. (здивовано). Де ти бачиш підручники? Ти про що?

Єгиптянин. Як про що? Та про підручники ж! оце вони і є (показує на цеглини). Та це ще не весь підручник – це лише декілька перших розділів. А інші сторінки батько підвезе до наступного уроку на верблюдах.

Сучасник. (вкрай здивовано). Щось я тебе анітрохи не розумію! Поясни, будь ласка, хто ти є чому це замість підручника у тебе цеглини?

Єгиптянин. Хто я? Я – учень давньоєгипетської школи. Таких книжок, як оце у вас, тоді не було: всі тексти видряпували паличками на глиняних табличках, а потім глиняні сторінки обпалювали на вогні – і сторінка готова.

Сучасник. То виходить, аби принести до школи бодай декілька підручників, доводилося чимало потрудитися?

Єгиптянин. (зітхає). І не кажи! Я ж тобі вже пояснив.

(лунає дзвінок)

Єгиптянин. Я пішов, а то ще спізнюся! (бере цеглини і йде)

Сучасник.  Справді, учням Давнього Єгипту не позаздриш.

2-й ведучий Поширення писемності сприяло розповсюдженню освіти на Русі, яка опікувалася церквою та князем і зосереджувалася переважно в монастирях. 

1-й  ведучий

Виникнення писемності створило передумови для перетворення усної народної творчості в писемну літературу. Одним з найдавніших зразків літератури є «Слово про закон і благодать», написане першим київським митрополитом Іларіоном близько 1050 р.

-5-

2-й  ведучий Видатним письменником свого часу був великий князь Володимир Мономах, який написав «Повчання дітям».

1 ведучий Найвидатнішим поетичним твором княжої доби є «Слово о полку Ігоревім» (1185-1187 pp.). У ньому з великою художньою силою викладено історію походу 1185 року новгород-сіверського князя Ігоря Святославовича проти половців, який закінчився поразкою і полоном князя.

Значна частина літератури належить до релігійної. Найбільш відомими є створені в другій половині XI ст. «Житіє Бориса і Гліба» та «Житіє Феодосія Печерського».

2 ведучий Визначними пам'ятками оригінальної давньоруської літератури є літописи. Найвідомішим є літопис «Повість врем'яних літ» (1113 p.), складений у Києво-Печерському монастирі ченцем Нестором, в якому виклад відноситься до 1110 року.

1 ведучий. Як бачимо, поява писемності стала великим кроком вперед  у розвитку слов’янської культури. Тож не випадково у 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 Травня (24 травня за новим стилем).

2 ведучий:

- Але, на жаль ця традиція булла загублена на початкуXX сторіччя.

1 ведучий:

- Знову у світі День слов'янської писемності та культури розпочали святкувати з 24 травня1953 року в Болгарії, а потім і в інших країнах.

2 ведучий:

- У 1994 році Кабінет Міністрів України, підтримуючи ініціативу Міністерства культури і Українського комітету славістів, прийняв постанову про проголошення 24 травня кожного рокуДнем слов'янської писемності та культури.

1 ведучий:

- Крім України, День слов’янської писемності і культури святкують також у Росії, Білорусі, Сербії, Македонії, Чорногорії та у ряді інших країн.

2 ведучий:

- День слов’янської писемності і культури нагадує нам сьогодні про наше духовне коріння, наповнює особливими почуттями до рідної мови, яка по праву вважається однією з найбагатших і найкрасивіших мов планети.

1 ведучий:

- Ось і підходить до кінця наш історико- культурологічний екскурс, який ми присвятили Дню слов’янської писемності і культури.

-6-

2 ведучий:

- Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – На нашій славній Україні.

1 ведуча:

- Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

2 ведуча:

- І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

(Звучить пісня «Мова єднання»)

1 ведуча:

- До побачення!

2 ведуча:

- До нових зустрічей!