викладач: Драматизм людських стосунків, роздуми про безсмертя людини в «Легенді про вічне життя» І. Я. Франка

Тема: Драматизм людських стосунків, роздуми про безсмертя

людини в «Легенді про вічне життя» І. Я. Франка

Мета:

Навчальна: дати загальну характеристику збірки «Мій Ізмарагд»;

ознайомити учнів із філософською поезією І.Франка; пояснити використання біблійних мотивів і образів, умовність художнього світу у «Легенді про вічне життя», виконати ідейно-художній аналіз тексту поезії, провести паралелі з сьогоденням;

Розвиваюча: розвивати пам’ять, увагу, зв’язне мовлення учнів,

уміння висловлювати власні роздуми;

Виховна: виховувати повагу до творчості І. Франка, прагнення

цінувати кожну хвилину життя, повагу до людської гідності,

високі моральні якості, толерантність.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: технологічна картка уроку, картка «Скарбничка моїх знань», презентація (учительська та учнівські), терези, телевізор, збірки поезій Івана Франка, текст «Легенди про вічне життя», аудіозапис «Легенди про вічне життя», портрет письменника, тлумачний словник, словник літературознавчих термінів.

Міжпредметні зв’язки: всесвітня історія

Методи та прийоми: «мікрофон», робота в групах, «мозковий штурм», метод пошуку художньої істини, сенкан, рольова гра

Епіграф: А без щастя, без віри й любові внутрі

Вічно жить - се горіть вік у вік на кострі!

І.Франко

ХІД УРОКУ

І. Організаційним момент.

ІІ. Емоційне налаштування на урок.

Розшифруйте записану формулу уроку:

( у + о ) (в +с) р = з

( у - увага, о – організованість, в – взаємодопомога, с – спілкування, р – робота, з – знання).

Саме ці якості потрібні будуть нам на уроці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності

Слово викладача. Протягом чотирьох уроків ми з вами вивчаємо творчість Великого Каменяра, поета, який із селянської хати сягнув до вершин інтелекту, який своїми творами написав одну з найвизначніших сторінок

української літератури, піднісши її до рівня класичних світових зразків. Борис Степанишин говорив: «І.Франко в першу чергу – поет. Поезіями він розпочав свою творчість, ними він і закінчив її». Тому основна увага при вивченні творчості митця зосереджена саме на ліричні твори. Ми розглянули вже поезії декількох збірок, тому для повторення пропоную виконати завдання: «Відділи зерно від полови». Перед вами лежать назви різних збірок, потрібно вибрати збірки І.Франка. За кожну правильно визначену збірку отримаєте 0, 5 балів.

Завдання №1 «Відділи зерно від полови».

«З вершин і низин»

«Кобзар»

«Зів’яле листя»

«На крилах пісень»

«Мій Ізмарагд»

«Думи і мрії»

«Із днів журби»

«Думи мої, думи мої»

«Відгуки»

«Давнє і нове»

«Сонячні кларнети»

“Баляди і роскази”

Викладач. Давайте перевіримо виконання завдання. (Правильна відповідь на слайді № ___)

Ви добре впоралися із завданням, але не всі збірки І.Франка нами опрацьовані. Про яку зі збірок ми ще мало знаємо? (відповідь учнів)

Таким чином ми з’ясували, що на сьогоднішньому уроці будемо працювати зі збіркою «Мій Ізмарагд». Зокрема ми познайомимося з одним її твором - «Легендою про вічне життя». Тож запишіть тему сьогоднішнього уроку: «Драматизм людських стосунків, роздуми про безсмертя людини в «Легенді про вічне життя» І. Я. Франка». Перед нами будуть стояти такі завдання:

1. Ознайомитися із філософською поезією І.Франка, зокрема зі збіркою «Мій Ізмарагд».

2. Проаналізувати особливості використання біблійних мотивів і образів, умовність художнього світу у «Легенді про вічне життя».

3. Виконати ідейно-художній аналіз тексту поезії.

4. Провести паралелі з сьогоденням.

ІV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Викладач. У кінці уроку ви заповните картку «Скарбничка моїх знань». Тож будьте уважними, щоби вдало справитися з цим завданням.

Деякі учні одержали випереджальне завдання і підготували свої презентації. Тож надамо слово шановному літературознавцю, який познайомить нас зі збіркою «Мій Ізмарагд».

(Виступ учня супроводжується презентацією)

Учень-літературознавець:

«Мій Ізмарагд» - збірка творів І.Франка, видана у 1898 році. У ній знайшли своє відображення болючі роздуми автора над сенсом людського життя, зв’язком вічності буття і кохання. Свою збірку І. Франко не випадково назвав «Мій Ізмарагд». У староруській літературі «Ізмарагдами» називалися збірки статей і притч морального характеру, в яких читач знаходив відповіді на ті чи інші питання повсякденного життя.

Вірші збірки автор назвав «дітьми страждань», бо книга творилася впродовж 15 років, писалася в несприятливий час – хвороба очей, яка змушувала перебувати в темній кімнаті. Збірка показала відхід автора від впливів марксизму, який він уже гостро критикував, прийняття християнської етики.

Збірка поділяється на шість циклів:

· Поклони;

· Паренетикон;

· Притчі;

· Легенди;

· По селах;

· До Бразилії.

Тема збірки

Збірка «Мій Ізмарагд» об’єднала твори, написані за мотивами стародавніх притч, легенд, повчань, що містилися у давньоруських рукописних збірниках. У збірці переважають філософські мотиви: рефлексії поета про добро й зло, красу і вірність, обов’язок і зміст людського життя. В збірці, крім таких віршів, як «Сідоглавому», «Декадент», спрямованих проти антипатріотів, декадентів, вміщено цикл барвистих і глибоких за змістом «Притч». Разючою правдою про галицьке село, про еміграцію бідноти вражають цикли «По селах», « До Бразилії».

Ставлення Івана Франка до своєї збірки

«Я бажав зробити,- пише автор, - свою збірку наскрізь моральною». Таким чином збірка «Мій Ізмарагд» у цілому є суб’єктивно-риторичною. У ній

(за винятком першого й останнього циклів) не порушуються соціальні та суспільно-політичні питання. Морально-етична філософія І.Франка, його ставлення до релігійних догм, його спосіб творення свого «Ізмарагду» - усе це у стислій формі знайшло відображення в передмові. «На чужу основу я накладав свої власні узори»,- пише І.Франко. Текст творився з певною настановою – викликати в читача відповідний психологічно-інтелектуальний стан. «А тобі, любий брате чи люба сестро, що читатимеш оті рядки «не мудрствуя лукаво», бажаю того душевного супокою, того м’якого, ніжного, щирого настрою, який знаходив я…» Автор прагне, щоб у душу читача упала хоч крапля «доброти, лагідності, толерантності не тільки для відмінних поглядів і вірувань, але навіть для людських блудів, і похибок, і прогріхів». Йдеться про розуміння людської природи і сутності людини.

Слово викладача. Скільки існує на землі людство, стільки й мріє про вічне життя. З давніх часів люди шукають еліксир молодості, вірять в існування чудодійних криниць, магічних предметів, що допоможуть подовжити життя. Ми не хочемо вірити, що все, що надбали, повинні будемо залишити і піти з життя так само ні з чим, як і прийшли у цей світ. Але в кожного свої причини жити вічно. Такі роздуми приходили і до І.Франка, коли він був тяжко хворий, пережив нещасливе кохання, підступи друзів і ворогів, цькування уряду.

У різні часи людина звертається до Біблії як Книги книг. Звернувся до неї і І.Франко, який гармонійно поєднуючи міфи, апокрифи, біблійні легенди із власним світобаченням, творчою уявою, неперевершеною поетичною майстерністю, пише оригінальні твори, далеко відмінні від джерел, з яких вони брали витоки. Трансформуючись у призмі Франкового світобачення, твори набувають тих особливих рис, які й різнять їх від оригінальний біблійних текстів. Вони різняться не тільки розгортанням сюжету, змінюється й форма, зовсім іншим стає духовне, моральне наповнення.

Мойсей Сафір говорив «У метричних свідоцтвах пишуть, де людина народилася, і тільки не пишуть, для чого вона народилася». Зі своїми міркуваннями про сенс людського життя І.Франко ділиться у філософській «Легенді про вічне життя». За Євангельською канвою І.Франко виводить психологічні типи своєї доби: митникам, фарисеям, духовним мерцям протиставлені «Христові спадкоємці в царстві Духа», чиє серце, будучи тим добрим ґрунтом, на який падає Слово Боже, дає щедрий врожай мудрості, добра, самозречення.

Перед тим, як ми почнемо роботу над текстом і характеристикою образів, «історики» познайомлять нас із реальними людьми, що стали прототипами художніх образів твору. До речі, давайте згадаємо, хто такі прототипи?

(Робота зі словником літературознавчих термінів)

( Прототип – це ….. )

Учні-історики: ( у супроводі презентації)

І. Олександр Македонський - дев'ятнадцятий цар Македонії, син царя Філіпа ІІ Македонського, та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Аристотеля. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). З 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель Македонії. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським царем Дарієм III біля Граніка (334 до н. е.), Іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів — Вавілон, Парса і Сузи здалися йому без опору.

У Вавілоні, де він жив, зайнятий державними справами і планами нових завойовницьких походів, після одного з банкетів, цар раптово занедужав і через кілька днів помер на 33-ому році життя. Вмираючи, він не встиг призначити свого спадкоємця. Один з найближчих соратників – Птоломей перевіз тіло володаря у золотій труні в Олександрію і поховав там.

Напис на надгробному камені могили Македонського свідчить:

«Цього клаптика землі виявилося досить для того, кому не вистачило Всесвіту».

ІІ. Птоломей- правитель і цар Єгипту, родоначальник Птоломеїв, син Птоломея Лага.

Воєначальник Олександра Македонського , отримав Єгипет в управління 323року до н.е. під час поділу імперії діадохами. У жорстких війнах діадохів зумів розширити межі елліністичного Египту, приєднавши Киренаїку, Південну Сирію та Кіпр. За нього розпочалась відбудова Александрії, а неподалік Фів засновано нове місто – Птоломіада.

Рольова гра.

(Учениця в образі Роксани розповідає про себе)

ІІ. Роксана

Я Роксана – бактрійська княжна, дружина Олександра Македонського.

Народилася я в Бактрії. Мій батько місцевий вельможі Оксіорта (Ваксувадарва). При наближенні Олександра Великого він відправив дружину і дітей у неприступну фортецю, іменовану Скелею Согдіани.

Проте під натиском македонян фортеця здалася в 327р. до н.е. і всі її мешканці, включаючи дружин і дітей Оксіарта, виявилися бранцями Олександра.

Грецький письменник Арріан так розповідає про мою долю:

«Одну з цих дочок звали Роксана. Вона була дівчиною на виданні, і ті, хто брав участь у поході, повторювали, що вона була найвродливішою із жінок, яких вони бачили в Азії, виключаючи одну тільки дружину Дарія. Олександр закохався в неї з першого погляду, але, хоча вона й була полонянкою, відмовився через пристрасний потяг до неї взяти її силою, і опустився до одруження на ній.»

Я супроводжувала Олександра в його поході в Індію і під час повернення у Вавілон (326-324 до н.е.). Під час індійського походу помер наш з Олександром новонароджений син. Після повернення з походу романтичні почуття Олександра до мене, можливо, ослабли, і він одружився зі Статірою, дочкою перського царя Дарія ІІІ, іще однією персіянкою царської крові.

323 року до н.е. Олександр раптово помер, залишивши мене вагітною, а через місяць після його смерті я народила сина, назвавши його Олександром. Залишившись без єдиного захисника, ми з сином опинилися в центрі політичних інтриг імперії, що вже розпадалася.

Мій син підростав і міг незабаром претендувати на престол, користуючись славою батька. Але 14-річний хлопчик, Олександр ІV був таємно вбитий в 309р.до н.е.

Викладач: Отже, ми дізналися, якими були прототипи наших героїв. А тепер давайте звернемося до твору. Вдома ми мали познайомити зі змістом легенди. Тож давайте виконаємо вправу «Мої симпатії»

А) Вправа "Мої симпатії" (Обмін враженнями від почутого).

Чи сподобалась вам легенда?

Скажіть, хто з героїв "Легенди про вічне життя" найбільше вам імпонує і чим саме? Зачитайте уривки, які запам’яталися.

Б) «Мозковий штурм»

Викладач.

Автор визначив жанр свого твору як легенду. Що ж таке легенда і які її особливості? Давайте звернемося до словника

літературознавчих термінів.

(Легенда — народна оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою, казковістю. На Русі жанр

сформувався у християнській традиції як оповідання про життя святого, мученика, пустельника і т. п., яке мало читатися у день його пам´яті. Ці оповідання часто носили повчальний характер. Вони укладались у збірники, що називалися «Патериками». Їм притаманні драматизм, стійкість і завершеність сюжету.)

Пригадайте визначення притчі. (Притча – повчальна алегорична оповідь, у якій хронологічно послідовне зображення подій і пригод у художньому творі підпорядковане моралізаційній частині твору.)

Визначте жанр «Легенди про вічне життя». Свій вибір вмотивуйте. (Притча)

В) Робота в парах.

Давайте перевіримо, настільки уважними читачами ви були? Попрацюйте в парах і правильно розташуйте композиційні елементи твору.

Композиція твору

1. Смерть Олександра.

2. Олександр Великий раює у Вавилоні, а аскет живе в пустелі і служить богині.

3. Олександр цілує горіх і кидає його у вогонь.

4. Аскет віддає горіх Олександрові, той в свою чергу Роксані, Роксана - Птоломею , а той - куртизанці. Роксана отруює чоловіка. Горіх знову опиняється в Олександра.

5. Аскет одержує від богині чарівний горіх безсмертя.

Г) Перевірка виконання завдання. ( правильна відповідь на слайді) – 3б.

Ґ) Метод пошуку художньої істини (обговорення найважливіших епізодів «Легенди…»).

Ø Який образ-символ використано в творі?

Ø Що він символізує?

Ø Як аскет заслужив у богині чудодійний горіх? (Молитвою і постом.)

Ø Чому аскет передав горіх цареві? (Злякався вічної боротьби, що панує у світі; хотів, щоб цар вічно жив для добра мільйонів.)

Ø Рабом чого відчував себе великий, непереможний, безстрашний Олександр? (Кохання до дівчини.)

Ø Чому цар передав горіх коханій? (Бо дуже її любив і не хотів без неї жити вічно.)

Ø Кому і з якою метою віддала дарунок Роксана? (Генералу Птоломею, щоб заслужити його любов.)

Ø Як чудодійний горіх знову потрапив до царя? (Його принесла куртизанка, якій його дав генерал Птоломей.)

Д) Складання схеми.

Викладач.

Ø Всі герої твору передають один одному чудодійний горіх. Побудуйте схему, яка показує шлях горіха.

(Учні будують схему)

Шлях горіха

Олександр

Аскет

Роксана

Богиня

Птоломей

Вогонь

Куртизанка

Ø Чудодійний горіх знову повертається до Богині. Чому Олександр все ж таки не скористався єдним шансом врятувати своє життя? Чому Македонький спалив чудодійний горіх, що приносив безсмертя людині? (Розчарувався в коханні; зрозумів, що любов не можна купити.)

Ø Як ви розумієте вислів "духовна смерть"? Чи можемо ми говорити про духовну смерть героїв? Якщо так, то про кого можна так сказати? Доведіть вашу думку словами із тексту. (Олександр Македонський ототожнює зраду Роксани із духовною смертю, руйнуванням цілісності духу, гармонії. Через розвиток сюжету Франко зображує трагедію, а водночас і прозріння людини, яка не може жити в тенетах лицемірства, облесливої любові, ошуканства. Аморальна особа стає "порожнім горіхом", і тільки моральне очищення може порятувати її від духовної смерті.

Олександр у болях жорстоких лежав

І в руці своїй плід чудодійний держав.

"Вічно жить і любить! День за днем!

День від дня. А життя — то борня!

А любов — то брехня! Вічно жить у борні!

Биться в сітях брехні! День за днем!

День за днем! Без кінця! Ні, ох, ні!

Не для нас, о богине, твій божеський дар!

Хоч над світом я цар, та над серцем не цар.

Міліони людей можу вбить, погубить,

Та чи змушу кого мене вірно любить?

Вічно жить! Обогине, се жарти, се сміх!

Вічне щастя чи дасть сей чудовний горіх?

А без щастя, без віри й любові внутрі

Вічно жить — се горіть вік у вік на кострі!

Ні, богине! Візьми свій дарунок назад!

Я в нірвану волю, чи в Олімп, чи у ад!"

Ø Скажіть, а хто, на ваш погляд, найбільш милосердний у творі? На мій погляд, куртизанка, що полонила серце Птолемея. Ця "пропаща жінка" простягає безцінний дар цареві, почувши, що він смертельно хворий. Тобто вона виявилася більш милосердною, ніж дружина вавилонського царя. Чи погоджуєтеся ви зі мною?

Е) «Мозаїка» (Складання вислову за переліком ключових слів).

— Спробуйте відтворити вислів за поданими ключовими словами:

придбати, ліжко, не, сон, страви, апетит, ліки, здоров'я, будинок, родине вогнище, книга, розум, прожити, вічно, радісті взаємного кохання .

— Порівняйте ваш варіант із древньою мудрістю:

«За гроші можна придбати гарне ліжко, але не спокійний сон, можна купити вишукані страви, але не апетит, можна дістати дорогі ліки, але не здоров'я, можна придбати розкішний будинок, але не домашній затишок, можна купити книгу, але не розум. Можна прожити вічно, але не пізнати радості взаємного кохання».

Є) Написання сенкану

Наприклад: Кохання

Омріяне. Безнадійне.

П'янить. Спопеляє. Підносить.

Взаємне кохання — це щастя.

Розпач.

ІV.Закріплення матеріалу

«Займи позицію»

Викладач. Творчість І.Франка – це невичерпне джерело мудрості.

На дошці ви бачите терези. Я вважаю, що в людини завжди є вибір? А як вважаєте ви? (На терезах з одного боку написано «Старість», «Смерть», а з іншого – «Життя», «Вічна молодість». Чого людина найбільше боїться?

Ø Що найбільше треба цінувати?

Ø Який вибір завжди є в людини?

Ø Що було в героїв на терезах?

Ø Чому всі відмовилися від чарівного горіха?

Ø Без чого вічне життя перетвориться на пекло?

(Робимо висновок, що зі щастям, вірністю та любов’ю нічого не страшно.)

Вправа «Скарбничка мудрості»

- Давайте пригадаємо все, про що ми говорили на уроці. Заповнивши бланк «Скарбничка мудрості», ви отримаєте 6 балів.

V. Підведення підсумків уроку.

«Мікрофон»

- Оскільки філософська проблема життя і смерті є актуальною в усі часи, хотілося б дізнатися, який урок для себе ви винесли з нашого обговорення «Легенди про вічне життя».

- Що б ви зробили, якби чарівний горіх потрапив до вас?

VІ. Підготовка до виконання домашнього завдання.

А) Ідейно-художній аналіз «Легенди про вічне життя». Визначити віршовий розмір, вид строфи, риму, спосіб римування.